Комментировать

Постоянная ссылка

В Історичній правді (http://www.istpravda.com.ua/) недавно вийшов переклад цікавої статті канадського історика Джона-Пола Химки (до речі керівник аспірантури Ґжеґожа Россолінського-Лібе, який знаменитий своєю українофобською лекцією про "фашиста" Бандеру) опублікованої в одному з канадських журналів про єврейський погром у Львові в липні 1941р.

Це доволі велика стаття (30 сторінок), але почитати цікаво, особливо для тих хто цікавиться історією.На непідготовленого читача ця стаття я думаю справить певний вплив, своїми деякими обмовками (про подібні погроми здійсненні в 1918р.у Львові поляками та в 38р. у Відні австрійцями) та твердженням, що батальйон "Нахтігаль" не має відношення до цього погрому він здається трохи викликає до себе довіри, але і манера викладу - некритичний парад цитат жертв погрому, і висновки -  особливо твердження, що Українська Народна Міліція (організована ОУН) фактично організувала цей погром, викликають стійке відчуття замовності. Але непідготовленому читачу спіймати автора на пересмикуваннях дуже тяжко.
І тут зявляється критична стаття українського історика Сергія Рябенка, яка в пух і прах розбиває всю "історичну" побудову Химки. Сергій Рябенко ловить Химку на числених пересмикуваннях, замовчуваннях, не точних цитатах, притягнутих за вуха порівняннях та прямих фальсифікаціях:) Браво Сергію!:)

Наведу лише приклади, які мені особливо сподобались:

- у статті Химки є такий епізод:
"Роза Московіц мала шкільну товаришку, яка стала комуністичною активісткою. Натовп схопив її, відрізав волосся, і гнав вулицями, голу, з криками. Дівчина повернулася додому і  наклала на себе руки".
Сергій Рябенко резонно запитує - де тут сказано, що ця активістка була єврейкою, для чого цей епізод приплітати до єврейського погрому? Якщо ця дівчина була комуністичною активісткою, то звісно на фоні емоційного надриву, який був після відкриття тюрем НКВД і тисяч невинних жертв, які там були знайдені, то дуже добре, що її просто голу гнали по вулицям і відрізали волосся, а не лінчували. Більше того такі епізоди - прилюдне приниження жінок, які співробітничали з окупаційними властями були і в післявоєнному СРСР і в Європі, були досить типовими для післявоєнного часу;

- ще більш цікавий епізод:
"Погром першого липня супроводжувався антикомуністичними виставами та ритуалами. Лариса Крушельницька, знана українська інтелектуалка та мемуаристка, запам'ятала величезний плакат із портретом Сталіна біля головпоштамту. Разом із матір'ю вона спостерігала, як його знімають. Тоді їй було майже тринадцять і вона добре пам'ятає, як люди раділи, що радянські жахіття нарешті скінчилися....
Десятирічна єврейська дівчинка того дня також була біля поштамту, але запам'ятала зовсім іншу сцену: "Перед поштою стояли люди з лопатами, а українці били їх і кричали "Юде! Юде!" Кожна дівчинка зафіксувала у пам'яті ту картину, яка відбивала її власну позицію та перспективу."
А тут виходить ще цікавіше: Сергій Рябенко досить грунтовно показує, що ці події не могли відбутися в один день - Лариса Крушельницька гуляла 30 червня - понеділок, коли і знищили плакат Сталіна, а єврейська дівчинка з татом гуляли у вівторок - 1 липня, тобто вже йде пересмикування історика Химки - він спеціально підтасовує факти, щоб показати, що нібито українським свідченням того періоду не можна довіряти. Як бачимо не можна довіряти, як раз історику Химка.
А далі вже взагалі контрольний в голову Химка: якщо це українці били євреїв, то чого вони кричали "-Юде?" Ми всі знаємо що в українській мові є чудове слово "-Жид" і саме так би українці і кричали на євреїв, але аж ніяк не Юде. Тому тут є два варіанти: 
- або це були не українці, а німці чи фольксдойче,
- або українці кричали, щось типу "- Іуда, Іуда",тобто зрадники, що означає, що це могли бути хто завгодно, хто співпрацював з совєцькою владою.
Це могла не знати єврейська дівчинка в 10 років, яка потім виїхала з України, але мав знати історик Химка, а це означає, що даний "історик" просто брехав у своїй статті, що і доводить своєю статею чудовий український дослідник Сергій Рябенко.

- також Рябенко дуже резонно питає - чого ж історик Химки так мало уваги приділив участі поляків та "міського шумовиння" (гопників по сьогоднішньому) у цих погромах. Чогось у Химки саме українська міліція (яку не зрозуміло, як відрізнити від інших цивільних людей) винна у погромах, також чогось бездоказово вказується повна належність цієї міліції до ОУН. Звісно там було досить багато членів ОУН, але у військовій круговерті в перший день в міліції могли зявитися дуже багато випадкових людей і т.д.

І на останок про число жертв погромів:
Химки пише:
"Згідно з оцінками львівського Юденрату, дві тисячі євреїв зникло під час погромів та страт протягом перших днів липня 1941, [65] але у внутрішніх німецьких звітах з безпеки від 16 липня йдеться про те, що тоді "поліція затримала та розстріляла 7000 євреїв". [66]"
Але Сергій Рябенко доводить, що: 
а) джерелу звідки взята ця цифра не можна довіряти, оскільки він не проводив ніяких справжніх досліджень, а просто взяв цю цифру зі стелі;
б) автор цього джерела дуже вороже налаштований проти українців;
в) не велося ніяких підрахунків, навіть самими німцями скільки було вбито євреїв, до середині липня;
г) друга цифра взята з німецьких звітів, але стосується вбитих євреїв на всій Західній Україні, скільки відноситься до Львова невідомо і ця цифра явно перебільшена.

Отже, висновки:
- єврейський погроми липня 41р.були значно меншими за масштабами, аніж про це розповідають українофоби;
- масові погроми почалися лише після 2 липня, коли німецька адміністрація взяла повну владу у Львові;
- вина за погроми 30 червня, 1-2 липня лежить передовсім на анархії та розгулі злочинності у Львові в умовах, коли українці та поляки  мали велику ненависть до большевиків та яке використали німці для підживлення антиєврейських настроїв;
- батальйон Нахтігаль та особисто Шухевич, не брали участь у єврейському погромі.

Комментировать

Постоянная ссылка

Комментировать

Постоянная ссылка

Комментировать

Постоянная ссылка

Комментировать

Постоянная ссылка