Кількість громадян України, які вважають себе українцями за національністю, на сьогодні становить 90,6% населення.

На це вказують дані великого соцопитування, проведеного провідними соціологічними центрами країни (КМІС, Рейтинг, СОЦІС, а також Центром імені Разумкова).

Результати соцопитування приводять у своїй статті для DT.UA народний депутат Ігор Гринів та польський політик Мирослав Чех.

Згідно з даними дослідження, росіянами за національністю вважають себе лише 6,3%. Представниками інших національностей називають себе лише 2,7% громадян.

При цьому, найчастіше українську національну ідентичність декларують молоді люди у віці від 18 до 24 років.

Автори констатують, що кількість людей, які задекларували українську національну ідентичність, радикально збільшилася.

"Для порівняння варто навести дані про національний склад населення України згідно з переписами населення 1989-го і 2001 рр.: українці —72,7% і 77,8%, відповідно, росіяни —22,1 і 17,3%, інші —5,2% і 4,9%", – йдеться в статті.

Разом з тим, 50,5% населення України використовують українську мову в якості основної мови повсякденного спілкування.

Згідно з результатами дослідження, найбільше українців, які розмовляють переважно українською мовою, проживає на заході (97,2%) і південному заході (91,6%) країни.

При цьому, російську мову в якості основної мови повсякденного спілкування використовують 24% опитаних. Стільки ж респондентів (24%) відповіли, що говорять як українською, так і російською мовами.

"Результати опитування свідчать, що, вслід за значним збільшенням декларацій про українську національну ідентичність, не відбулося аналогічних змін у мовній практиці. Люди, з цієї точки зору, консервативні й не схильні до зміни узвичаєної практики. Зате симптоматична ситуація у Києві, де вперше людей, які вдома розмовляють виключно українською мовою, стало більше, ніж тих, хто користується виключно російською мовою", – йдеться в статті.

Соціологічне опитування було проведено чотирма найбільшими соціологічними центрами України в березні нинішнього року. У ньому взяли участь 14 тисяч респондентів, по 500 в кожній області, а в Києві, Харківській та Одеській областях — по 1 тисячі.

Області, крім названих, були об'єднані у великі регіони, аби знизити похибку опитування. Результати дослідження дозволили створити карту суспільних настроїв української спільноти з таких питань, як національна ідентичність, мовна проблема, конфесійна приналежність, ставлення до ЄС і НАТО і т. п.

В разі участі в референдумі про приєднання до Євросоюзу і НАТО за членство України в ЄС проголосували б 66,4% респондентів, в НАТО – 55,9%.

На це вказують дані великого соцопитування, проведеного провідними соціологічними центрами країни (КМІС, Рейтинг, СОЦІС, а також Центром імені Разумкова), результати яких публікує "Дзеркало тижня".

Проти приєднання до ЄС висловилися б 33,6% українців, проти НАТО – 44,1%.

Видання зазначає, що в таблицях подані відповіді респондентів, які задекларували, що готові взяти участь у референдумі про приєднання до ЄС і НАТО. Опитування проводилося в березні, коли не було впевненості в тому, що Україна отримає безвізовий режим з Євросоюзом, а парламент Нідерландів — ратифікує Угоду про асоціацію Україна—ЄС.

Прихильників членства в Євросоюзі більше в усіх регіонах, за винятком Харківської та Одеської областей і Донбасу.

"Слід також відзначити, що, за винятком Донбасу та Одеської області, кількість прихильників НАТО не падає нижче третини мешканців, що дає надійну основу для роботи з рештою громадян", - йдеться в статті.

Соціологічне опитування було проведено чотирма найбільшими соціологічними центрами України в березні нинішнього року. У ньому взяли участь 14 тисяч респондентів, по 500 в кожній області, а в Києві, Харківській та Одеській областях — по 1 тисячі. Області, крім названих, були об'єднані у великі регіони, аби знизити похибку опитування.

Українська правда

В мае широкая денежная масса (ШДМ) в Беларуси выросла на 1,8%, до 34 452,2 млн. рублей. Это на 1,5% больше, чем на 1 января 2017 года, и на 4,5% больше, чем годом ранее, пишет «Экономическая газета».

Рост денежной массы происходит быстрее, чем год назад: согласно основным направлениям денежно-кредитной политики на 2017 год она должна увеличиться на 12–16%. В то же время продолжается отток валютных депозитов населения и рост остатков на счетах юрлиц.

Прирост широкой денежной массы сопровождается поступательным увеличением ее рублевой части и значительными изменениями в размере и структуре депозитов. Средства на текущих и срочных счетах юридических лиц понемногу растут (особенно в рублях), тогда как вклады населения все больше сокращаются.