| Сегодня 23 марта, понедельник |
      |
  
|
  
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
Главная /
Каталог блоговCтраница блогера Блоґ Артема Бебика/Записи в блоге |
 |
Блоґ Артема Бебика
Голосов: 1 Адрес блога: http://artem-bebik.blogspot.com/ Добавлен: 2012-11-22 21:24:28 |
Інтерв'ю з Артемом Бебиком для NikToday
2013-11-02 23:03:00 (читать в оригинале)Просто перепост мого інтерв'ю для НікТудей.
Нещодавно нам видалася можливість поспілкуватися з вельми цікавою людиною, а точніше – зі справжнісіньким миколаївським поетом Артемом Бебиком. За чашкою кави Артем розповів про себе, про те, що його надихає та радує. Свої перші вірші Артем написав ще у дитинстві, він не соромився бути щирим та висловлювати почуття, письменництво стало невід’ємною частиною його життя, можливістю висловити те, що народжується у душі. Про що він нам розповів, дивіться далі.
***
Чи народився ти у Миколаєві? Де проходило твоє дитинство?
Я народився в Миколаєві, у Корабельному районі, де й пройшло моє дитинство. Я давно вже живу в центрі, хоча гарт у мене лишився такий собі «октябрський» – гадаю, кожен миколаївець знає, що цей район досить особливий.
Були плани поїхати жити в інше місто чи навіть країну?
Та звісно що були, я думаю, як і в кожного юнака. Були ідеї пожити в іншому місті чисто з цікавості – або може навіть не в іншому місті, а в іншій державі. Особливо мене приваблюють азійські країни, наприклад, Таїланд чи Індія. Проте ідеї й досі лишаються ідеями, бо наразі, я гадаю, переїзд не є на часі, до того ж мені досить комфортно в Миколаєві.
Є такий миколаївський конкурс молодих літераторів Золота Арфа. Майже рік тому я посів у ньому друге місце в жанрі проза. Але це пусте: мені тоді найголовніше було, що нагородою був друк оповідання у збірнику.
А взагалі були ідеї опублікувати власну книжку?
Звісно, я пам’ятаю, коли я тільки починав серйозно задумуватись, щоб присвятити життя письменству, то в мене було дуже палке бажання надрукуватися у щоб мені не стало. В принципі, це сталося, я надрукував оповідання – і наразі в процесі інші публікації на папері. Але початковий запал вщух – зараз у мене дещо інше сприйняття друку на папері. Я вважаю, що головне доносити творчість до читача – і не варто в цьому зациклюватися на паперовому форматі – цілком ефективно, часом навіть ефективніше, ніж через книжки, це можна робити й через Інтернет. До речі, ідея зближення Інтернету та літератури є провідною для мого особистого блоґу – мені здається, творчі люди, особливо літератори, недооцінюють ті неймовірні можливості інформаційного привілля, які ми маємо в наш час високих технологій. Утім, це не означає, що я відмовляюся від паперового формату: коли прийде час для публікації власної книги, то, я гадаю, доля сама приведе мене до цього.
Тебе часто критикують? І як ти ставишся до критики?
Як я вже сказав, я викладаю творчість через Інтернет. Його чудовою рисою є те, що кожен має право вільно висловити свою думку. Тому критикують мене завжди. І це дуже добре – я неодмінно вдячний за відгуки, не поділяючи їх на позитивні чи негативні. Я лише намагаюся вичленити якісь корисні зернини з думок різних людей. Однак варто розрізняти критику та критиканство. Якщо людина просто виражає якісь емоції через особисті комплекси, то навряд чи це якось допоможе розвинутися в творчості. Але якщо хтось висловлює дійсно щось конструктивне, то, як на мене, обов’язково варто прислухатися.
А є в тебе кумир? Приклад для наслідування?
Я не роблю собі кумирів, як написано у тій же Біблії. Але можу назвати кілька людей, які послужили та досі служать мені орієнтирами. З українських письменників таким був Хвильовий, який своєю неймовірною експресією просто вразив мене у певний час. Ще можу відзначити Підмогильного, а саме його роман «Місто», який я вважаю найвизначнішим в українській літературі . З поетів рідного краю люблю й шаную не дуже відомого футуриста Михайля Семенка. З літераторів світового масштабу я віддаю пальму першості Гессе, німецькому письменнику, лауреату Нобелівської премії з літератури. Також я дуже довгий час захоплювався фентезі, особливо шедеврами Толкіна, що, можливо, теж певним чином позначилося на моїй творчості. З поезії останнім часом мене дуже надихає японський майстер хокку Басьо. Я взагалі люблю східну поезію, хоча не оминаю увагою й західну, яка, наприклад, подарувала майстра верлібру Волта Вітмена, творчість якого зруйнувала догматичне сприйняття віршування на Заході. Якщо ж вийти за межі літератури, то хочеться відзначити таку постать – можливо, найвидатнішу з людей – як Ґаутама Будда.
Мандрував містами України? Чи виїжджав за кордон?
От минулого літа поїхав автостопом до Криму з другом. Класна видалася мандрівка. Тоді вперше відвідав нудистський пляж та сповна насолодився свободою від цивілізації: спав на природі, їв на природі. Просто чудово. Щодо мандрівок за кордон, чесно кажучи, виїжджав тільки в Росію з родичами, і то - це було в отроцтві, у років 13. А от Україною вдалося помандрувати достатньо та відвідати різні цікаві міста. Декілька разів був у Києві, хоч не скажу, що він мені дуже подобається. Нещодавно відвідав Чернігів, проводив там літвечір. Навесні виступав також в Одесі. Ще, пам’ятаю, був такий період, коли видалася нагода пожити тиждень у Львові та тиждень у Тернополі. Гарний досвід, у мене навіть з’явилася ідея переїхати до Тернополя, бо місто дуже гарне та компактне. Мені взагалі подобаються невеличкі міста, за що я люблю наш Миколаїв, а той же надсуєтливий Київ – не дуже.
Чим захоплюєшся окрім письменництва? Можливо спортом якимось?
Останнім часом дуже захопився йогою. Також час від часу пробую різні медитативні практики: це допомагає розкритися як в особистісному плані, так і в творчості. А що добре для творчості, то й добре для людей, бо вся вона – для них.
Артем Бебик у соціальних мережах:
http://vk.com/artem_bebik
https://www.facebook.com/artem.bebik
https://twitter.com/artem_bebik
https://twitter.com/artem_bebik
Почитати Артема Бебика можна тут:
http://vk.com/artem_bebyk
http://www.artem-bebik.com
Словник степового діалекту української
2013-10-22 21:07:00 (читать в оригинале)Часто чув про унікальність галицьких говірок, зустрічав збірки діалектних слів Галичини. І це добре, що галичани зберігають такий високий рівень регіональної свідомості. Єдине моє зауваження полягає в тому, що варто від них учитися та не забувати про власну малу батьківщину.
Я народився та виріс у Миколаєві, до 19 років розмовляв російською (вірніше миколаївською говіркою російської мови), а потім в силу певних обставин вирішив перейти на українську та перейшов. Від самого початку моєю метою було засвоїти сучасну українську літературну мову (що я зробив за допомогою наполегливості та усвідомленості). Проте згодом я помічав, як мої бабусі та дідусі, уродженці сіл Миколаївщини та Кіровоградщини, вживають гарні українські слова, які я ніде не зустрічав ні в літературному вжитку, ні в розмові з україномовними людьми з інших регіонів. Я почав потроху записувати слова, щоб передусім використовувати їх у власних творах, віддаючи цим пошану рідному регіонові - степові діалектизми я вже чув не тільки від рідних, але й від студентів з області (більшість з яких, на жаль, соромляться свого "суржику").
Отже, усіма напрацюваннями я хочу поділитись із загалом. Сподіваюся, усвідомлення відносної автономності нашого регіону в лінгвістичному плані допоможе ставитися до нього прихильніше.
***
Словник степового діалекту:
шерепа - дурепа
кундибаситься - збирається дощ
лейба - лежень
лярва - курва
цвірінчати - щебетати
кавелик - шматок лайна
викобенюватися - вибрикуватися, вимахуватися, вийобуватися
скоцюрбитися - згорбитися, зжатися, скукожитися
гуляти - гратися
балія - велика залізна посудина для води
***
Наразі слів небагато. Утім, гадаю, я ще не раз почую нові степові діалектизми, тому оновлюватиму даний пост за потребою.
***
Мені неприємно чути, коли говори Миколаївщини називають суржиком, роблячи при цьому грубу помилку, яка може мати далекі неприємні наслідки (наприклад, той же сором студентів з області за свою мову). І справа навіть не в тому, що я вважаю, що суржику не існує - натомість, на мою думку, це лише зневажливий ярлик (за радянських часів з презирством ставилися до української - у незалежній Україні вже не можна, тому знайшли козла відпущення в східних українських діалектах). Я свою думку не нав'язую, проте називати автохтонні українські діалекти вульгарним змішанням української та російської - нонсенс.
Цікаво було б почути ваші думки з цього приводу. Секція коментарів уся для вас.
Фестиваль "Райдужний світ": розріджена атмосфера саморозвитку
2013-09-22 17:39:00 (читать в оригинале)Виступ 21 вересня був геть незапланованим. Цього тижня мені раптово написали: "Хочеш зачитати вірші на фесті?". Зустріч Райдужного світу вконтакті спочатку наштовхнула на образи совкових шизотериків (лисі мужички та тітоньки бальзаківського віку, які учать відкривати чакри тощо). Але каюся, то було лише перше враження, химерне, бо поверхневе. Я роздивився уважніше й повніше - і зробив висновок, що захід являє собою щось на зразок суміші хіпанської Райдуги в міському форматі та сімейного фестивалю саморозвитку (що потім цілком підтвердилося). А тому - чому б не виступити.
На жаль, сцена була на вулиці, а сутеніє нині рано, тому повноцінного відео не вдалося (до речі, окрема подяка, хлопцеві, що весь час мого виступу світив ліхтарем в аркуші з віршами). Але залишився непоганий аудіозапис, який і пропоную нижче.
Примітка: на жаль, в силу технічних обставин перший вірш майже не записався. Але не хвилюйтеся, ви маєте змогу ознайомитися з ним у попередньому пості, він другий за рахунком.
***
Люди зустріли мою поезію дуже радо та з охотою приймали аркуші з віршами, які я роздав після виступу. Я зачитав кілька зовсім нових віршів, які ніде раніше не декламував і не викладав. Ось вони:
***
У когось ранок починається з кави
У когось - з зарядки
А в мене
З того, що я прокидаюсь.
13.09.2013
***
Я хочу не думати,
Щоб життя завершилось.
Увійти в вічний спокій навік.
Чому ж тоді страшно,
Чому ж тоді сумно,
Коли знаю,
Що все просто стається?
17.09.2013
***
Під час сну
Всесвіт розбирається
Щоб зібратися
Оновленим
Зранку.
15.09.2013
***
Проходить повз суєта.
Ти радієш, що не з тобою.
А потім - бац! - і схопила зненацька.
19.09.2013
***
Світло від ліхтарів
Грає крізь листя на вікнах.
Тіні на склі - живий візерунок.
Демони ночі так не вміють.
14.09.2013
***
З одного боку - Бійцівські клуби.
З іншого - усміхнені менеджери в білих сорочках.
Дайте мені Третій шлях.
10.09.2013
***
Я б за небо схопив
І відірвав би цю ширму,
Що приховує Бога.
21.09.2013
***
Я зустрівся з собою.
Страх.
Я - це самотнє Пекло.
18.09.2013
***
 |
| Виступив - і задоволений. |
***
Ви могли почути на записі, що я анонсую літературно-музичний вечір, який має відбутися 5 жовтня. Тож, запрошую миколаївців на 18.00 до атмосферного Дзен-кафе. А кому не пощастило жити зараз в Миколаєві - ну що ж, ніхто не ідеальний.
І наостанок: хто не коментує, той лалка.
Вірші - шматки життя
2013-09-18 22:41:00 (читать в оригинале)Поетами стають уважні люди - це факт. Вони як психологічні санітари суспільства, змушують людей відвернути увагу від суєти та побачити всю глибину буття в нібито незначних речах, які проте супроводжують нас постійно: думки, прояви природи, відчуття у власному тілі тощо.
Можливо, кожен шукає щось своє у віршах, але я певен, що тільки ті, хто їм відкриються, зможуть осягнути всю суть, закладену в цей набір літер. А зробити це легко - варто лише на хвилинку забути про все на світі та віддатися хвилюванню вірша. Може залоскоче щось усередині, може вирішиться давно забута проблема, може станете розуміти реальність трохи краще.
 |
| Намалював слухач, коли в мене брали інтерв'ю на Post-Radio. |
***
Доморощені Бодхісаттви
Ходять вулицями наших мрій
Дивляться на закурених кухнях
Поглядом Бога.
Ти лиш слухач, що загубився в лабіринті
Діб.
Розіб'єш сон.
А страшно
Прокидатись.
02.09.2013
***
Я сам собі батько.
А мати - то ціла Земля.
І Сонце, і квіти, і зорі,
І люди, і ельфи, і звірі.
Помийки, фастфуди
І книги.
І, знову ж таки,
Сам самісінький Я.
08.09.2013
***
Коли в квартирі тиша
Постійно щось скрипить
А інколи ще й клацає.
16.08.2013
***
Ви всі люди, правильно?
І я теж.
Так чого ж тоді
Ми всі єдині?
20.08.2013
***
Я люблю всіх людей.
Завжди любив.
Але боявся собі зізнатися.
22.08.2013
***
Інколи життя як сон.
Але не піддавайся.
Шоу маст ґоу он.
31.08.2013
***
Я інколи можу бути жінкою.
Обурені?
Але якби не був,
То як би міг жінок кохати?
02.09.2013
***
А яка різниця?
Ми ніколи не бачимо свого обличчя.
31.01.2013
***
Вилите сім'я
Шматочки лібідо
Просто упали додолу.
Давні даоси добре знали,
Що життя виливається з ним.
08.09.2013
***
Боже волі ти
Не бійтесь божевілля
Воно нагадує про справжнє
Життя.
23.08.2013
***
Життя
Між гравітацією та Богом.
Від муладхари до сахасрари.
06.08.2013
***
Бузок зав'яв.
І осінь
Розчахнула двері
Холоду.
06.09.2013
***
Осіннє хокку
Прийшла осінь.
Похолодало, застуда, горло дере.
Менше школоти в інтернеті.
02.09.2013
***
Плач, плач, плач
Ріки крові з очей
Облегшують буття.
01.09.2013
***
Коли крізь гаки думок
Пробиває єство.
Вони глухнуть.
Я виливаюся.
09.09.2013
***
Вода
Розчиняє
Всесвіт
І гівно.
09.09.2013
***
Тупаю ніжками
За робочим столом.
Ритм вибиває симфонію.
10.09.2013
***
Я наче мандрівник.
Мандрую
Від соціополя до соціополя.
10.09.2013
***
Пульс у венах.
Ритм у пісні.
Всесвіт коливається.
07.08.2013
***
Отак проходять люди.
Кудись спішать.
А я собі сиджу щасливий.
27.08.2013
***
Інколи отак зупиняєшся
І весь світ зупиняється разом з тобою
Стаючи єдиним.
22.08.2013
***
Ах, небо
То блакитне, як туман
То чорне, мов безодня Бога.
Очі бачать
Шия гнеться.
Небо,
Що ж ти таке гарне?
04.09.2013
***
Я дзеркало,
Ти дзеркало
І дзеркало весь світ.
Пройди у дзеркало,
Не бійся.
Зустрінешся з Алісою.
05.09.2013
***
Страх, не йди
Побудь зі мною
Лоскочи мені у чреслах
Я так знаю, що не просто
Так життя іде по колу.
Страх розірве та покаже,
Куди йти
Мені та нам.
Страх, що краще тебе буде?
Я не знаю
Ще не впав.
05.09.2013
***
Чого мені боятися смерті?
Я поселюся в своїх віршах.
І буду читаний вами.
У божих різних вустах
Житиму.
03.09.2013
***
Люди граються
Люди влюбляються
І, граючись, помирають.
07.09.2013
***
А що таке "жінка"?
Я не знаю.
Я знаю жінок
Лише коли думаю геніталіями.
Вони наливаються кров'яними цицькатими тільцями.
02.09.2013
***
Коли все цікаво
То проявляється Бог.
16.08.2013
***
Коли звільняюсь
Промінь пробиває знизу
Лоскотно.
16.08.2013
***
Як цікаво, як цікаво
Розслаблення веде до Бога
Напруження - життя.
20.08.2013
***
Люде,
Не бійтеся комплексів.
Просто змінюйте
Їх.
01.09.2013
***
Вчора сатаніст.
Завтра гностик.
Сьогодні буддист.
Не можна так часто
Змінювати світогляд вконтакті.
07.09.2013
***
Учан-Су
Учан
Це різні речі
Але я був
І там
І там
09.08.2013
***
Примітка: слово Бог не прив'язане до жодної релігії - це просто синонім слова Абсолют.
Буду дуже радий вашим думкам щодо моїх віршів. Переди тим, як критикувати, згадайте про мінімалізм і поетичне божевілля.
Нехай проблеми та негоди
Не роблять вам в житті погоди.
Хай вам щастить!
Бути чи не бути: найкращі філософські фільми
2013-09-11 00:09:00 (читать в оригинале)Просто перепост моєї статті про найкращі філософські фільми з модного українського бложику Inspired.
Мабуть, кожна людина має особистий список глибоких фільмів. Утім, поп-культура диктує певні обмеження, тому багато шедеврів лишаються невідомими. Ви не подумайте, що я когось звинувачую – самому довелося передивитися сотні непотребу, аби знайти серед них кілька діамантів. Я лише хочу допомогти іншим, щоб вони не витрачали стільки дорогоцінного часу на перегляд недолугого ширвжитку.
Отже, тому я склав невеличкий дайджест філософських фільмів. Я прагнув передусім висвітлити шедеври поза межами популярної культури, тому обіцяю: голівуду ви тут не зустрінете.
Далі фабула викристалізовувалася, історія поволі ставала дедалі чіткішою та цікавішою, що десь після середини фільму я вже не міг відірватися.
Сюжет зав’язаний на тому, що найуспішніші представники планет сонячної системи прагнуть побороти річ, перед якою всі їхні мирські здобутки та багатства вмить тьмяніють – вони жадають досягнути безсмертя. У цьому їм допомагає Алхімік, якого зіграв режисер фільму, майстер сюрреалістичного кіно Алехандро Ходоровськи. Він готує людей до походу на Священну Гору, а потім і супроводжує їх туди. Священна гора – це місце, на якому, згідно з міфологією багатьох народів, живуть безсмертні духовні істоти, і якщо смертний добереться до неї, то наповниться вищою мудрістю, досягне просвітлення та відверне Смерть.
Фільм вирізняється насправді нестандартною кінцівкою, причому вона, можна сказати, подвійна. Спочатку розкривається сутність просвітлення для головного героя, представника Землі, який дуже схожий на Ісуса (до речі, перша частина фільму описує його пригоди на шляху до Алхіміка). А потім настає загальна кульмінація, коли герої добираються до шаблонорозривної кінцівки в найкращих традиціях постмодерну.
Я гадаю, що “Священна гора” буде цікавою кожному, хто цікавиться духовним розвитком, східними релігійними вченнями, езотерикою. Також фільм добре передає дух тієї епохи, коли знімали фільм (не секрет, що Ходоровськи під час зйомок змушував акторську групу майже не спати, приймати ЛСД з псилоцибіновими грибами та медитувати). І, врешті-решт, “Священна гора” – шедевр артхаусу.
× × ×
Людина з Землі
The Man from Earth
Режисер: Річард Шенкман
Рік: 2007
Країна: США
Режисер: Річард Шенкман
Рік: 2007
Країна: США
Отже, це “Людина з Землі” – фільм про безсмертну людину, яка живе з доісторичних часів, вимушена кожні 10 років змінювати місце проживання. Дуже логічно та раціонально вибудоване життя цієї людини, її спогади, картина світу. Упродовж фільму піднімаються важливі філософські, психологічні, історичні концепції.
Особливо сподобалася ідея про те, що Ісус проповідував вчення Будди Ґаутами, а його невірно перекрутили, химерно поєднавши з юдаїзмом і язичництвом. І справа навіть не в тому, що я сам схилявся до такої гіпотези (я дивлюся на релігії навіть ширше), а в гарному викритті недоцільного релігійного фанатизму, який заперечує будь-який духовний розвиток. У розкритті цієї ідеї, гадаю, і полягає кульмінація сюжету.
Однак фільм дарує ще один пікантний момент. Причому розкривається цікавинка вже більш особиста, вплетена конкретно у світ персонажів.
× × ×
Весна, літо, осінь, зима… і знову весна
봄, 여름, 가을, 겨울 그리고 봄 / Spring, Summer, Fall, Winter… and Spring
Режисер: Ким Кі Дук
Рік: 2003
Країна: Республіка Корея
Режисер: Ким Кі Дук
Рік: 2003
Країна: Республіка Корея
Якщо в попередньому фільмі діалогами стрічка обмежувалася, то в цьому їх майже не було. Натомість усе розгортається в діях, чи краще сказати – вчинках, адже промовляння слів – теж дія, просто не така конкретна, більш образна). Утім, символізм дій “Весна, літо, осінь, зима… і знову весна” говорить більше за будь-які слова, якщо сприймати відкрито. Також картина по-своєму дуже видовищна: неповторний антураж створюють живописні види корейської природи. Це є унікальний стиль талановитого корейського режисера Ким Кі Дука.
У основі сюжету лежить взаємини двох дзен-буддистських ченців – старого та молодшого. Вони живуть у маленькій хатинці посеред озера в горах. І все тихо-спокійно, аж поки їхній по-медитативному врівноважений світ не сколихується від юної гості. Весна бере своє: чернець-юнак усією душею віддається мирській насолоді кохання. Але сезони змінюють одне одного, юнак дорослішає, і врешті-решт приходить перенасичення насолодою, яка перетворюється на велике страждання. Це дає безцінний урок, а з ним і духовне переродження. Коло Дзен замикається, що чудово втілено в назві фільму.
Наостанок, дисклеймер для нас, вихованих у дусі православного атеїзму: у жодному разі не варто вважати, що Ким Кі Дук засуджує кохання між людьми – аж ніяк, адже це все цілком природно. Як на мене, фільм лише очевидно стверджує вищість духовного над матеріальним. І якщо для вас головним у житті є кохання, то ні за що не забувайте додавати якомога більше душі у стосунки.
× × ×
Амелі
Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain
Режисер: Жан-П’єр Жене
Рік: 2001
Країна: Франція
Режисер: Жан-П’єр Жене
Рік: 2001
Країна: Франція
Мені здається, що модна не так давно ванільність, яка вилилася у модну нині ванільність форм (от же ж цей постмодернізм), походить саме від цього фільму. Тут ви не знайдете ствердження чи викриття філософських та духовних концепцій – лише чуттєвість та ніжну атмосферу жіночності. Це простий фільм про просте життя простої французької дівчини.
Можете справедливо запитати, чому я взагалі виставив цей фільм про життя у список? Відповідаю: бо він мудрий. А всім відомо, що філософія – то є любов до мудрості. Філософ, або, як казав Сковорода, любомудр, не може не вподобати цей фільм.
Якщо я скажу, що “Амелі” – це романтична комедія, в основі сюжету якої – історія пошуку кохання (як написано на Вікіпедії), то збрешу. Бо цінність фільму – у деталях, а саме в їх взаємозв’язку та взаємообумовленості. Головна героїня, гарна та дивна Амелі, котра росла досить самотньо, знаходить задоволення в маленьких радощах. Звісно, вона спробувала дорослі забавки на зразок сексу, але їй вони не доставили.
Одначе й маленькі радощі на те й маленькі, що не можуть заповнити буття цілком. Тому в один прекрасний день в силу певних обставин дівчина вирішує, що мета її життя полягає у безкорисливій допомозі людям. Це обертається низкою подій, яка призводить до милої розв’язки. Гадаю, прекрасна особливість фільму якраз і полягає в тому, що він учить бути добрішими, показуючи, як самовіддана доброзичливість призводить людину до неочікуваного особистого щастя.
× × ×
Пан Ніхто
Mr. Nobody
Режисер: Жако ван Дормель
Рік: 2009
Країна: Бельгія
Режисер: Жако ван Дормель
Рік: 2009
Країна: Бельгія
Знаєте, як співається в одній старій радянській пісні: “Есть только миг между прошлым и будущим, именно он называется жизнь” (“Є тільки мить між минулим і майбутнім, саме вона називається життя”)? “Пан Ніхто” якраз про це.
Хоч фільм і англійською мовою, але він не американський, а бельгійський. Сюжет неймовірно захопливий через те, що висвітлює різні способи розвитку подій. Людина на ім’я Немо – останній смертний на Землі у переддень своєї смерті. Перед його очима пропливають різні варіанти його життя (хто не боїться спойлеру, може зацінити картинку схеми розвитку життя пана Ніхто з Вікіпедії). Який би вибір головний герой не зробив, він веде до одного кінця – страждання та смерті.
Врешті-решт головний герой усвідомлює, що вибір – ілюзія, а насправді існує лише теперішня мить. У деяких культурах це називається просвітленням. Аби пояснити західному глядачеві, автор в тему використовує алюзії на науку: прогресивну теорію струн та вже стареньку теорію Великого Вибуху. Ну, і красунчика Джареда Лето, звісно ж.
***
Цією п’ятіркою закінчується список фільмів, які справили на мене неабияке враження та, можна навіть сказати, певним чином змінили хід життя. Звісно, існує ще безліч хороших і цікавих художніх фільмів, проте, саме ті, що я перерахував вище, є найфілософськишіми – за змістом, а не формою.
Утім, я обмежений власним баченням і, можливо, щось забув – тому був би дуже вдячний, якби ви поділилися своїм топом філософських фільмів. Хтозна, може, пост потребує доповнення?
Категория «Бизнес»
Взлеты Топ 5
 | ||
|
+1006 |
1094 |
ДеВаЧкА-НеФоРмАлКа |
|
+989 |
1001 |
White_Rabbit_Pics |
|
+988 |
1000 |
Смотрим на жизнь сквозь сетку |
|
+934 |
1101 |
Вадим Гоц |
|
+928 |
932 |
Блог о подарках и праздниках |
Падения Топ 5
 | ||
|
-1 |
10 |
Блог Находчивого Продавца |
|
-1 |
459 |
alexfox2011 - BLOG.I.UA |
|
-2 |
3 |
Деньги в интернете |
|
-5 |
992 |
Allendy.ru - экономический портал |
|
-6 |
729 |
Натяжные потолки Херсон |
Популярные за сутки
Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.