Я зрозумів: я Шива, все навколо Шакті.
Шива я, а не мої слова, моє тіло, навіть мої думки, які є тонким проявом Шакті.

Я Пуруш, Дух, Душа, Бог, Абсолют. А все навколо - Пракріті, Матерія, проявлене.

Якщо це якийсь етап просвітлення, то відбулося це усвідомлення досить спокійно та беземоційно, без якихось подальших висновків і рішень. Просто розуміння.

15.10.2013



Цікавість - рушій життя.

Інтелект, здатність пізнання та потяг до знань - це все результат еволюції. Саме все це дало змогу нам не просто вижити, а стати домінуючим видом.

Наша еволюція значною мірою перемістилася в площину розуму. Очевидно, що розвивати ці якості та слідувати за цікавістю - це наш спосіб еволюціонувати.

Щоденна особиста еволюція - це адаптуватися до нових умов, роблячи правильні висновки про навколишній світ і керуючись цими висновками.

16.10.2013



Подорожуючи Західною Україною, я дедалі більше переконуюся, що патріотизм лежить в основі тамтешньої культури, будучи невід'ємним від неї. І згадую наших південноукраїнських патріотів, які просто мавпують західноукраїнські форми вираження любові до своєї землі, не маючи власного внутрішнього стержня. А звідки ж він візьметься? Місцеві патріоти часто навіть ненавидять малу батьківщину. У цьому нонсенс і парадокс. Закон еволюції від малого до великого, від простого до складного порушено, поставлено з ніг на голову. Тому й патріотизм південних українців часто є не щирим, а просто прив'язаністю до абстрактних форм - люблять якусь абстрактну Україну з книжок, а не справжню Батьківщину, яка їх звідусіль оточує, перебуваючи в деревах, будівлях, пташках, людях.

Варто для початку навчитися практично любити землю, де народився та живеш. Бо це і є батьківщиною, patrís - землею батьків, у першу чергу.

13.11.2013



Одна з теорій нейробіології полягає в тому, що кількість нейронів стала, а розвиток мозку відбувається за рахунок множення зв'язків між нейронами. Воістину, розвиток особистості в значній мірі - навіть більшій, ніж накопичення нових знань - полягає в множенні асоціацій між різними ділянками пізнаного, зв'язуючи знання воєдино в цілісну систему, інтегруючи нове знання з кожною раніше пізнаною галуззю знань. Дійсно, розумний не той, хто багато знає - звалище знання багато користі не несе - а хто може застосувати певне знання в різних ситуаціях і в різних контекстах. І чим гнучкіше ці ситуації й контексти, чим більше зв'язків у різних частин знань (виражених у біології нейронами), тим розумніше людина.

27.11.2013



Як бачите, міні-есе небагато, вони короткі, а думку я висловлюю чітко, без властивої художній прозі гри (окрім першого твори, який і не есе по суті). Заперечуйте, матюкайте, погоджуйтеся, вихваляйте, захоплюйтеся, висловлюйте надуману байдужість - для цього всього є секція коментарів. Дякую за увагу.

---

Поетичний виступ Артема Бебика в книгарні Є, Харків

2013-12-17 22:58:00 (читать в оригинале)

Перш за все, хочу зазначити, що виступ у Харкові ледве не зірвався. За два дні організатор повідомив, що варто перенести літвечір на січень, бо #євромайдан і через це може прийти замало людей (до речі, побоювання ці виявилися марними - всі глядацькі місця були заповнені). Що, звісно ж, зчинило обурення з мого боку, адже я вже придбав квитки, забронював номер у хостелі, відпросився з роботи та кінець-кінцем морально та матеріально підготувався. У світлі невеличких непорозумінь з організатором навіть написав невеличкий вірш:

Книгарня Є.
Книгарні Нема.
А я далі пишу свої недохокку.

12.12.2013

Утім, у результаті все вирішилося позитивно, тому ви наразі й маєте змогу читати цей звіт про поетичний вечір Артема Бебика в Харкові. На щастя, книгарня Є не стала для мене книгарнею Нема.

вірш про Азіріва. Нижче подаю вашій увазі ще не читані та не викладені поезії, з якими харків'янам пощастило ознайомитися першими.


О, менеджери
Я вас не ненавиджу
Але чи не ненавидите себе ви, раби?

05.12.2013


Так приємно просто дихати
Розпускати альвеоли
Героїном кисню

06.12.2013


Навіщо наркотики?
Дихайте
На повні груди.

23.11.2013


Зимній запах вулиць
Це холодний дим сигарет
І вихлоп машин

29.11.2013


Листя стрімко свердлить униз
Наче не з дерева
З неба.

06.12.2013


Крізь гудіння авто
Прорізи співу пташок
Міська природа

21.11.2013


Коли засинаю напружено
Так голосно скрипить подушка під вухом
Наче плескоче вода

14.11.2013


Пару слів про саме місто. Загалом, нічого особливого. Так, вулиця Сумська непогана, але не більше того. Як і будь-яке велике місто, Харків нагадує мурашник. Проте якщо в Києві це дещо згладжується духом древності, то в Харкові картина навпаки поглиблюється суцільною конструктивістською архітектурою - навіть більший совок, ніж у мене вдома. Що явно відчувалось і в людях. Єдину дійсно цікаву річ, яку зустрів у Харкові - космічний туалет майбутнього.

Остаточно роблю висновок, що варто вектор діяльності спрямувати на Захід.

Космічний туалет майбутнього.

Як завжди, буду радий будь-яким коментарям.

---

Літвечір в антикафе "Молоко": трохи поезії, трохи хіпстерства, трохи компартії

2013-12-13 00:23:00 (читать в оригинале)

Дещо вагався, але все ж таки вирішив коротко написати про літературний вечір, що відбувся 12 грудня в антикафе "Молоко" (антикафе - це таке кафе, коли платиш не за питво й хавіч, а за проведений час). Вагався через те, що, як на мене, подія не дуже визначна. Проте виступати на заході мені особисто дуже сподобалося - і, гадаю, враженням варто поділитися.


виступав, хоча в останньому, звісно ж, затишніше. Як на мене, оздоблення "Молока" дуже добре підходить для мистецьких заходів, аби послухати поезію в щільній концептуальній атмосфері та накліпати інстаграмоподібних фоточок для задоволення ока. І якщо з другим, судячи з наявності милих дівчат з дзеркалками, усе було ок, то з першим, на жаль, не все так райдужно.

Захід був просякнутий незрозумілим і непотрібним офіціозом, котрий дещо псував налаштування на вільну творчість. Особливо здивувала заготовлена чеканна промова в кінці - про літературу в стилі радянських підручників - наче ми були не на молодіжному поетичному вечорі, а на засіданні компартії. Я подумав - з чого б це? І потім згадав, що в організаторах заходу стоїть Студентська Мерія. Не буду судити, добре чи погано, що держава дісталася вже до неформальних літературників у нашому місті, проте офіціозний фарс повеселив старого доброго анархіста в мені.

Стосовно ж публіки мушу висловити тільки симпатію. Ми багато не спілкувалися (що було викликано вузькими часовими рамками - організаторша навіть безцеремонно намагалася перервати мій виступ, кажучи, що час оренди добігає кінця; щоправда на пропозицію накинути червончик особисто від мене за зайві кілька хвилин не пристала; врешті-решт я все одно дочитав), проте аудиторія виявилася уважною, люди реагували дуже щиро та прихильно. Про це свідчить і те, що люди після виступу підходили й особисто дякували. Читати їм вірші та базікати у перервах між ними, як я люблю, було суцільним задоволенням. За що я вельми вдячний - адже заради такого й виступаю.

Скласти власної думки про виступаючих не можу, бо спізнився та прийшов на самий кінець через роботу. Проте можу переповісти відгуки присутніх, яким нема підстав не довіряти. Основним моментом критики було те, що захід не мав магістральної концепції, через що читання представляло з себе суцільний різнобій - а це не дуже добре для сприйняття поезії, коли мусиш постійно перескакувати увагою з одного на інше, причому кардинально відмінне. По-друге, виступало мало досвідчених поетів, які вміють захопити увагу публіки, що, звісно ж, позначилося на якості читання не найкращим чином. Утім, не страшно - усе буває вперше, головне не припиняти розвиватися. Бажаю тільки удачі.

Я ще на виступі казав, що пообіцяв Анастасії Лемке прочитати нові вірші - і прочитав. Хоча її не виявилося на літвечорі. Отже, викладу поезії нижче - нехай вона та інші, хто не дістався в цей четвер до "Молока", зацінять.


Кожна мить важлива
Та не хапай
А бережи.

05.12.2013


Що тебе гнітить?
Зазирни туди
І побачиш, що так треба.

18.11.2013


Любов матері
Не сховають, не закриють
Навіть її забобони обивателя.

08.11.2013


Сонце
Вічна пляма
На небі
В голові

08.11.2013


Оце відчуття
Що щось навколо не те
Що щось у людях не так
Без нього нікуди

11.11.2013


Література
Це творчий екстаз
Коли відчуваєш, що він просто є.

18.11.2013


З роботи, на роботу
Монотонна суєта.
Єдина втіха - голуби,
Що літають між домами
І сидять на дротах.

29.11.2013


Я дивлюся на небо
А бачу прекрасну картину
Що веде в інший світ

30.11.2013


Що за дебіли бояться
Самотності?
Я мрію про неї щодня.

01.12.2013


Почуття провини
Не намагайся мене з'їсти
Я-то знаю, що всі люди - будди і святі.

05.12.2013


Я Вічний Маргінал
Бо я ніколи В
А завжди Між

13.11.2013


Хто був на літвечорі та має повніше враження про нього - ласкаво прошу до коментарів. Тим паче що чим більше думок, тим повніша наша загальна картина світу. А хто не був на заході, не хвилюйтеся - вашим коментарям я також буду вельми радий.

---

Твіти Артема Бебика - сучасне мистецтво афоризмів

2013-12-03 21:38:00 (читать в оригинале)

На сторінці Про автора зазначається, що головною метою блогу є зближення літератури та інтернету. Даний пост прямим чином торкається цього моменту.

Конкретно - я хочу ствердити, що Твітер є прекрасним ресурсом для афористів. Звісно, для багатьох ця популярна соцмережа асоціюється з чимось на зразок вульгарного мікрощоденнику, вміст якого: чим я поснідав, що я бухаю, як круто відірвався на ґіґу, подивіться на мою фоточку в дзеркалі тощо. Але очевидно, що вміст твітів може бути вельми різноманітним  - адже це лише голий інструмент, і кінцевий результат залежить від того, як його використовувати. У порожню форму твіту можна вписати набагато більш значущий сенс, ніж перерахована вище побутова банальщина.

Твітер може бути й таким.

філософського напрямку (можливо, через те, що вони про на світі). А це вже дещо підносить роль Твітеру над стереотипним уявленням про фото сніданків чи підліткових рефлексій, роблячи з цієї соцмережі такий собі універсальний мистецький гучномовець. Інтернет узагалі дає стільки пречудових можливостей, про які митці минулих епох могли тільки мріяти.

Колись моя афористична діяльність вилилася в проект Постмодерністські уроки. Він і досі триває на пабліку, але з покращеним - не пакращєннім! - форматом. У зв'язку з переорієнтацією на Твітер зміни торкнулися передусім порядку постингу моїх афоризмів: вони спочатку твітяться, а потім виливаються на паблік, а не навпаки, як було раніше. (Зізнаюся чесно - так просто зручніше). По-друге, дещо змінився формат пабліку: під впливом Твітеру з'явилися хештеґи, також вислів завжди супроводжується візуальним доповненням. Плюс афоризми завжди підписані, оскільки я вирішив постити не тільки власні творіння.

Відтоді накопичилося багато постмодерністських уроків нового твіт-формату, тож у даному пості я зібрав їх докупи. Чим з вами й бажаю поділитися.

Який сенс #буття? Буття і є відповіддю на це питання. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 13, 2013

#Життя - це пінг-понг між цікавістю та байдужістю.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 8, 2013

Коли не думаєш, то краще чуєш #Всесвіт. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 19, 2013

#Посмішка - це ключ до #просвітлення. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 3, 2013

#Математика правдива, бо сама створила умови цієї правдивості. За межами математики 2+2 не дорівнює 4, бо ніяких 2, 4 та + не існує.
— Артем Бебик (@artem_bebik) July 16, 2013

Порахуйте час між подумати та сказати. А тепер між сказати та зробити. Відчуваєте? А проміжок має бути однаковим. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 6, 2013

Варто знайти #компроміс між собою та світом, а не ломитися противсіхом. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 4, 2013

#Вірші - це шматки #життя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 20, 2013

Шизофренікам властиво бачити глибинний прихований смисл у звичайних словах. #Поезія дає легальну нагоду побути шизофреніком.
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 28, 2013

Якщо поет зациклюється на римі, то він не поет, а римувач. #поезія
— Артем Бебик (@artem_bebik) July 28, 2013

Три стовпи: #любов, #творчість, #пізнання. Межа між ними така умовна та ілюзорна. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 29, 2013

#Стосунки руйнує #егоїзм.
— Артем Бебик (@artem_bebik) July 8, 2013

Це добре, якщо в тебе часто трапляється #дежавю. Це через тебе дивиться #вічність.
— Артем Бебик (@artem_bebik) July 18, 2013

#Маятися - від слова #майя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 21, 2013

Примітка: майя - це поняття в індійській філософії, що позначає ілюзорність світу речей, феноменів, людей.

Нічого зайвого. В житті - простота, в дизайні - мінімалізм, у голові - відсутність зайвих думок. Не варто заважати щастю. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 24, 2013

Єдина різниця між чоловіком і жінкою - первинні та вторинні статеві ознаки. #сексизм
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 26, 2013

Прикро, коли люди страждають через свою прив'язаність до слів, забуваючи, що вони є лише недосконалим засобом комунікації. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 27, 2013

Напружуватися найлегше без #напруження.
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 27, 2013

#Лінощі - це #любов до себе.
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 22, 2013

#Думки - це як #трейлер до фільму під назвою #життя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) August 27, 2013

Наявність наміру - це вже початок справи. #дзен #намір
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 2, 2013

Отак виростаєш, згадуєш, що ти думав у дитинстві про те, як бачитимеш світ дорослим - і розумієш: щось тут не так. #дитинство #гра #соціум
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 6, 2013

Мені кажуть "Я теж можу писати всіляку ахінею в стовпчик і називати це віршами". Чудово. Різниця в тому, що вони лише можуть, а я роблю.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 3, 2013

"У вині правди нема." (с) ЛСД
— Артем Бебик (@artem_bebik) June 20, 2013

#Життя - це великий довгий #жарт.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 11, 2013

"Своє гівно не пахне" - це, мабуть, кажуть ті, хто ніколи не намагався до нього принюхатися. #нюх #гівно
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 10, 2013

Може сни - то уривки чужих життів? #сон #життя
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 10, 2013

Щастя не в грошах, а в знанні витратити їх так, щоб здобути те #щастя. #гроші
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 15, 2013

Всі #люди - наркомани #життя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 16, 2013

#Рай - це #божевілля.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 16, 2013

Розкручення згустків напруги з підсвідомого - це і є #життя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 18, 2013

Гадаю, Курт Кобейн застрілився через #шок від осягнення факту: велика #слава не означає, що фанати розуміють душу свого кумира.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 19, 2013

#Сміх - це #істерика радості.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 20, 2013

Втікаємо від своєї Тіні - отак і розвиваємо власне #життя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 22, 2013

#Спогади, підтверджені соціумом - от і маємо #особистість.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 22, 2013

Там, де є #вхід, звідти завжди є #вихід. Головне вміти його побачити.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 24, 2013

Одноманітна робота повністю протирічить людській природі. #робота #природа
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 25, 2013

З виникненням соцмереж стало набагато простіше будувати #еґо.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 27, 2013

#Просвітлення не існує. Є тільки #просвітлені. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 28, 2013

Коли я знаходжуся в соціумі, то бачу навколо гру, виставу, цирк. От і підіграю. #соціум #гра #вистава
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 30, 2013

Єдина безцінна річ, яку можна здобути в житті - #досвід.
— Артем Бебик (@artem_bebik) September 30, 2013

Чорна #діра - притягує інформацію. Прямо як людський #розум.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 1, 2013

Лінгвістичне спостереження: слова #існування та #снування відрізняються лише однією літерою.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 1, 2013

#Батьки не піклуються про душу, вони піклуються про #тіло. Ніхто не попіклується про твою душу. Треба робити це самому. #душа
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 2, 2013

#Поезія - це #терапія душі, коли можна висловити абсолютно все.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 4, 2013

#Думки - це не #істина. Думки - це #творчість. Вони творять #життя.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 5, 2013

Наше #тіло руйнується дедалі дужче з кожним днем. Не варто намагатися це спинити, варто зробити #руйнування якомога продуктивнішим.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 18, 2013

#Депресія - це інтенсивне перекомпонування особистості.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 22, 2013

Коли спимо, набираємось енергії. Може #смерть - це глобальне насичення енергією перед новою мандрівкою під назвою #життя?
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 27, 2013

Я - не #тіло. Але це не означає, що тіло - не #я.
— Артем Бебик (@artem_bebik) October 28, 2013

#Життя – це просто чергування різних станів свідомості. #дзен
— Артем Бебик (@artem_bebik) November 2, 2013

Коли когось критикуєш, завжди питай себе: чи добився я того, чого досягнув об'єкт моєї критики? #критика #успіх
— Артем Бебик (@artem_bebik) November 5, 2013

#Хокку - це як #фото на пам'ять, тільки #поезія.
— Артем Бебик (@artem_bebik) November 8, 2013

#Здоров'я - це не відсутність хвороб. Здоров'я - це #рівновага.
— Артем Бебик (@artem_bebik) November 8, 2013

Помітив, що телефонні дзвінки завжди невчасні. От прямо #завжди. У цьому контексті #соцмережі є дуже корисним винаходом.
— Артем Бебик (@artem_bebik) November 9, 2013

Перед тим, як щось спожити, я в себе питаю: це потрібно моєму тілові чи капіталістам? Бо частіше бажання не природне, а нав'язане рекламою.
— Артем Бебик (@artem_bebik) November 12, 2013