GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

Новость дня - В.Жириновский ушёл из политики

2012-08-18 00:32:00 (читать в оригинале)

http://fognews.ru/vladimir-zhirinovskij-ushyol-iz-politiki.html                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Правда ли ? Этот сайт  не всегда вызывает доверие! Хотя интервью в духе Жириновского

---

Лучше всего учат уму-разуму бывших блядей действующие политическ

2012-08-18 00:28:00 (читать в оригинале)

Лучше всего учат уму-разуму бывших блядей действующие политические
проститутки.

---

Романс Рощина из инофильма "Разные судббы"

2012-08-18 00:26:00 (читать в оригинале)

Песню исполняет Алексей Федорович Борисов

---

Козаки йдуть

2012-08-18 00:13:00 (читать в оригинале)

Михайло Дорошенко (р. н. невід. — †1628) — український військовий діяч, з 1618 р. — козацький полковник, козацький гетьман (1622—1628 з перервами).
Брав участь у поході Петра Сагайдачного на Москву. Брав участь у Хотинській війні 1620—1621.
В 1622 обраний гетьманом замість Оліфера Голуба.
...
Батько наказного гетьмана Дорофія Дорошенка, дід пізнішого гетьмана Петра Дорошенка.     
Петро Дорошенко (14 травня 1627 — 19 листопада 1698) — український державний, політичний та військовий діяч, гетьман Війська Запорозького (1665—1676). Козацький полковник, учасник Хмельниччини (1648—1657), козацько-московської війни (1658—1659). Гетьман Правобережної України з 1665 року, воював проти Речі Посполитої. У 1667 року завдяки турецьким військам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні.
Хто ж він, цей славний герой? Хоч як прикро, але тлумачать це кожен по-своєму. До того ж, приписують цю пісенну славу, як правило, зовсім іншій людині, а саме - Петру Дорошенку.
Щоб з’ясувати, чи так це насправді, звернімося до історії.
Згадана пісня історично з’явилася як живий відгук на події, пов’язані з відомою всім великою Хотинською битвою 1621року. Щоб загарбати Польщу, турецький султан Осман особисто вирушив у похід зі своєю півмільйонною армією. А в поляків назбиралося всього 57 тисяч воїнів. Це й змусило їх звернутися по допомогу до українських козаків.
Королівські війська, вирушаючи в бій, радо зустріли появу козацьких загонів, які "гей долиною, гей широкою" поспішали до них на з’єднання.
Очолював козаків гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. І саме тоді завдяки героїзмові козацтва війська Речі Посполитої здобули нечувану перемогу.
Далася вона нелегко.
Заради неї козаки, допомагаючи шляхтичам, втратили майже 6500 своїх воїнів. Прийняли на себе основний удар турецьких військ. Відбили всі дев’ять штурмів і здійснили сім нічних рейдів.
Хотинська битва стала чи не найбільшою поразкою султанської Туреччини за всю її історію. Та водночас на небувалу вершину слави піднесла вона хоробрих козацьких ватажків. Про них складались пісні, творились легенди. Український народ оспівував своїх ватажків. Проте після так званої Хотинської угоди з поляками тяжкий настрій охопив козаків-запорожців. Угода своїми умовами задовольняла тільки старшинську верхівку. Основна ж маса козацтва виявилась ошуканою. Загальне незадоволення росло і згодом виливалося в піснях, зокрема в деяких варіантах пісні "Ой на горі та женці жнуть". Крім того, що гетьмана Сагайдачного названо в них "необачним", його як героя народні співці понизили ще й у славі - відсунули на задній план.
Відтоді в пісні став "попереду Дорошенко". Але не Петро, як здебільшого вважається, а його дід - Михайло.
Михайло Дорошенко (рік народження невідомий, рік загибелі - 1628) належав до старшинської верхівки і як активний учасник Хотинської війни користувався високим авторитетом. У документах про Хотинську битву він згадується в ранзі полковника реєстрового війська. Пізніше Михайло брав участь у селянсько-козацькому повстанні та після бою поблизу Кременчука у 1625 році був обраний гетьманом.
У зв’язку з цим в одному з варіантів пісні подибуємо рядки:

Межи нами три гетьмани,
Що ведуть військо запорізьке
Долинами.
Один гетьман
Дорошенко...

Другим названо Сагайдачного, третім - Дрогозденка.
Саме собою зрозуміло, що Петро Дорошенко, котрий народився 1627 року, на той час аж ніяк не міг бути гетьманом, а отже, й героєм пісні.
Козацькі гетьмани Сагайдачний, Дрогозденко та Михайло Дорошенко, за Грушевським, правили майже в один період. Сагайдачний з перервами - у 1614 - 1622 рр. Дрогозденко-Борозденко (він же Бородавка) - у 1619 - 1621 роках. А Михайло Дорошенко - після них. Названа ж вище пісня оспівує похідне життя українського козацтва саме цього періоду - першої чверті XVII століття. 
З огляду на це і беручи до уваги історичні джерела, які зберігаються в Петербурзі, а також публікації дослідників, у своїх примітках до книги "Наспівала мати" (про пісенний світ О. Довженка) я цілком свідомо не став коментувати рядки, що починаються словами "Попереду Дорошенко..."
Пісню "Ой на горі та женці жнуть" наш видатний земляк справді любив і наспівував. Можливо, що й прізвище її героя нагадувало Довженку Михайлового нащадка, теж гетьмана Петра Дорошенка, який жив у Сосниці. Одначе сам факт уславленого сміливого козацького ватажка, яким був Михайло, з діяльністю Петра Дорошенка нічим не пов’язаний. Героєм пісні був і лишається Петрів дід.
Петро Дорошенко, до речі, за наявними свідченнями, пишався цим своїм предком, який з "4000 козаків перейшов цілий Крим", і вже за власного гетьманування гнівно погрожував кримським татарам, що також переверне Крим "догори ногами", як колись його дід.
Усі ці факти, вважаю, не можна ігнорувати чи перекручувати. Тим більше нам - сьогоднішнім спадкоємцям давньої козацької слави і такого ж давнього, історично важливого твору, як пісня "Ой на горі та женці жнуть".

Ой на Горі тай Женці жнуть       | (2)
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Гей долиною гей широкою Козаки йдуть !

Попереду Дорошенко               | (2)
Веде своє військо військо запорізьке хорошенько
Гей долиною гей широкою хорошенько !

Посеpединi/посереду пан хоpунжий | (2)
Пiд ним кониченько,
пiд ним воpоненький сильно дужий
Гей долиною гей широкою сильно дужий !

А позаду Сагайдачний             | (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний !

Гей вернися Сагайдачний          | (2)
Візьми свою жінку віддай тютюн-люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний !

З жінкою в поході не возиться    | (2)
А тютюн та люлька Козаку в дорозі знадобиться !
Гей долиною гей широкою знадобиться !

Гей хто в лісі озовися           | (2)
Та викришем вогню та затягнем люльку не журися!
Гей долиною гей широкою не журися !

    

    
Що роблять українці, коли збираються за столом?

Присоединенное голосование (голосовать):

• Співають: 17%, 1 голос
• Спілкуються: 17%, 1 голос
• Гуртуються: 0%, 0 голосов
• Обговорюють події: 17%, 1 голос
• Точать ляси: 0%, 0 голосов
• П'ють горілку: 50%, 3 голоса
• Ваш варіант: 0%, 0 голосов

---

вопрос к жителям АЙ.УА

2012-08-18 00:12:00 (читать в оригинале)

Странное происходит уже целую неделю, при редактирование текстов заметок, все делаю одинаково. предложения выстраиваются так как я хочу, все пробелы, ну полностью все нормально. Сохраняю или публикую, всё построение и оформление разваливается. Но только, если заметка Українською Мовою. Странно но с русским текстом єтого не происходит.
Когда проверяю, может что случилось, захожу в редактор заметки, все как надо, сохраняю или публикую, вновь каша разбросанная. На других сайтах такого нет, имею ввиду когда я размещаю заметки. Только тут такая проблема.
Так я спрашиваю,  у вас тоже самое? Или это только у меня такое счастье.