Никогда не понимал людей, говорящих - я бы сделал лучше, но за такие деньги... Можешь лучше - делай, договоримся об условиях, будем на них работать. Ты получишь деньги, которые устраивают, а я качественный продукт. Так почему люди так не делают? По-моему, всё просто - они обоснованно боятся, что нужное качество в столь сжатые сроки они выдать просто не в состоянии. А это реально - так как многие работают именно в таком бешеном режиме. И за меньшие, как ни странно, деньги.

Один мой прежний руководитель говорил так: "Есть два типа сотрудников. Одни делают, а другие говорят, почему не сделали". Коротко и ясно.

Запись опубликована Гипертаблоид редактора Удикова. You can comment here or there.

Пишет Борис Бахтеев:

Неочікувано коректним був сюжет на «Інтері». «Подробности», ведуча Анастасія Даугуле. У підводці було викладення змісту резолютивної частини вироку. Кореспондент Євгеній Кожирнов розпочав зі згадки про брифінг Тимошенко перед початком судового засідання, з синхроном: «Ніякого складу злочину у моїх діях немає. Порушення закону немає. І тому вирок, відповідно, який буде протирічити цьому, буде політично замовним». От за цей синхрон хотілося аплодувати стоячи.

Далі в сюжеті містилося коротке викладення розвитку подій, синхрон судді, що зачитував резолютивну частину вироку, згадка про рішення суду, яке зобов’язало Тимошенко виплатити компенсацію «Нафтогазу», синхрон адвоката Олександра Плахотнюка: «Суд послався і оголосив... При оголошенні вироку оголосив текст обвинувального висновку. Виникає питання тоді, для чого взагалі відбувався цей судовий процес, якщо суд, ігноруючи доводи захисту, послався лише на доводи обвинувачення?» Був також синхрон представника прокуратури в суді Лілії Фролової.

І, нарешті, була заключна фраза кореспондента: «Приговоренная, но не осужденная. Формально Юлия Тимошенко остается невиновной. Приговор вступит в силу лишь после рассмотрения дела апелляционным судом. Сегодняшнее решение её адвокаты обещают обязательно обжаловать».

Можна нарікати на рівень деталізації події тощо, але варто звернути увагу, по-перше, на змістовність синхронів, їхнє інформаційне навантаження (а не присутність лише задля галочки, аби було – як практикують чимало кореспондентів), а по-друге, на вміння відокремити важливе від менш важливого й не влаштовувати з матеріалу манну кашу.

http://www.telekritika.ua/telenovini/2011-10-16/66477