В цьому році у румунських гомосексуалістів був новий привід для святкування: новий Кримінальний кодекс, який підступно лібералізував педофілію, знизивши до 13 років вік, починаючи з якого сексуальні злочини над неповнолітніми не підлягають покаранню (о возрасте сексуального согласия прим.мое). Міра ця – не що інше, як мовчазна згода на легалізацію гігантських міжнародних мереж, які промишляють торгівлею дітьми та для яких наша країна служить ласою метою.

Діти, діти, діти … Яке діло гомосексуалістам до наших дітей?

В сучасному світі, спраглому знайти «вічну молодість» і «вічне життя» тут, на землі, ніяким віком так не дорожать, як молодістю; нікому так не потурають, як підлітку з його бажаннями, і немає живої істоти, яку захищали б більше, ніж дитину.

Останні події, однак, свідчать про те, що в сучасну епоху немає більш вразливих груп людей, ніж діти і підлітки. Їх душі і тіла стали, немов полем брані сильних світу цього.

Якщо шлях від легалізації абортів до легалізації та введення в норму наукових дослідів на людських ембріонах і ненароджених дітях був не такий довгий і зайняв усього кілька десятків років, то шлях від легалізації та зведення в норму гомосексуалізму до декриміналізації і зведення в норму педофілії скорочується все більше і прискорює свій темп.

Не тільки недавні події, а й наукові дослідження, а також історія гомосексуального руху свідчать, що цей рух з самої своєї появи ставив на порядок денний підтримку педофілії. Можна сказати навіть, що педофілія – це найважливіший компонент гомосексуального руху, без якої він практично не міг би продовжуватися.

А що ще може означати пропаганда гомосексуалізму під виглядом статевого виховання в школах, починаючи з найніжнішого віку, як не розбещення душ дітей для того, щоб потім влаштувати з їх тіл вівтарі для содомітської похоті? Зрозуміло, привід для цього виставляється найдемократичніший – боротьба проти дискримінації сексуальних меншин, рівність можливостей і свобода совісті! Але який ще сенс може мати гомосексуальне виховання в школах, якщо не пошук адептів?

Мовчазна легалізація педофілії

Короткого екскурсу в історію гомосексуального руху та законодавства Заходу достатньо, щоб побачити: те, що так ретельно намагалася приховати кампанія, проведена мас-медіа на захист гомосексуалізму, – це власне підтримка педофілії.

Всюди в світі, де тільки пропаганда гомосексуалізму змогла нав’язати після Другої світової війни свій порядок денний, одним з головних вимог було саме скасування або зниження віку сексуальної згоди – це, власне, і є головна мета угруповань педофілів, які діяли і діють під прикриттям руху за права гомосексуалістів. Вимоги ці, як правило, задовольнялися: в тих країнах, де гомосексуалісти здобули права, вік сексуальної згоди на гомосексуальні відносини різко знижений і зведений в загальному до такого ж, що і для гетеросексуальних зв’язків.

Чехія. До 1961 року гомосексуальні зв’язки тут були заборонені. Новий Кримінальний кодекс, введений в тому ж році, декриміналізував гомосексуалізм, однак встановив вік сексуальної згоди – 18 років. У 1990 році, проте, вік сексуального згоди для гомосексуалістів був прирівняний до такого, як для гетеросексуалів – 15 років.

Естонія. До 1992 року закон забороняв гомосексуальні зв’язки, але після виходу країни зі складу СРСР гомосексуалізм був легалізований, вік сексуального згоди для гомосексуалістів був встановлений в 16 років, а для гетеросексуалів – в 14 років. Вік сексуальної згоди зрівняли в 2001 році: для обох груп він становить тепер 14 років.

Фінляндія. Закон забороняв гомосексуальні зв’язки до 1971 року, коли вони були декриміналізовані, а вік сексуальної згоди встановлений в 18 років для гомосексуалістів і в 16 років для гетеросексуалів. У 1998 році закон зрівнює вік сексуальної згоди, встановивши його в 16 років для осіб обох категорій.

Угорщина. До 1961 року закон забороняв гомосексуальні зв’язки, але в цьому році вони були декриміналізовані і вік сексуальної згоди знизився до 18 років в 1978 році. У 2002 році Конституційний суд встановлює вік сексуального згоди в 14 років для всіх осіб.

Латвія. Гомосексуальні зв’язки були заборонені до 1992 року, коли парламент легалізував їх і встановив вік сексуальної згоди в 18 років для гомосексуалістів. У 2001 році закон зрівнює вік сексуального згоди, встановивши його в 16 років для всіх осіб.

Литва. Гомосексуальні зв’язку тут були заборонені до 1993 року, коли вони були легалізовані, а вік сексуальної згоди встановлений в 17 років для гомосексуалістів. У 2004 році закон зрівнює цей вік для всіх категорій осіб – 14 років.

Сербія. Закон забороняв тут гомосексуальні зв’язки до 1994 року, коли вони були декриміналізовані, а вік сексуальної згоди встановлений в 18 років для гомосексуалістів і в 14 років для гетеросексуалів. У 2006 році Кримінальний кодекс встановлює цей вік, незалежно від категорії осіб, в 14 років.

Іспанія. Вік сексуальної згоди тут один з найнижчих у світі: в 1995 році він був встановлений в 12 років, щоб потім, в 1999 році, бути підвищеним до 13 років.

Такі ж законодавчі тенденції є і на Кіпрі, в Словаччині, Словенії, Швеції, Великобританії.

Усюди, де за допомогою пропаганди поширюється гомосексуалізм, за ним слідує, подібно невідступній тіні, педофілія, всупереч усім маркетинговим зусиллям лідерів гомосексуального руху приховати цей факт.

У США ухвалили закон – його пропихало потужне гомосексуальне лобі, – який за замовчуванням лібералізує (декриміналізує) педофілію. Закон цей вводить покарання за розпалювання ненависті до «сексуальних меншин», але навмисне відносить педофілів до «сексуальних меншин». Прохання представників Республіканської партії вивести педофілів з категорії сексуальних меншин ініціатори законопроекту – члени Демократичної партії – однозначно відкинули.

Та ж мовчазна легалізація педофілії мала місце і в Лісабонській угоді – тексті, що претендує на роль Конституції Європи.

Нарешті, представники гомосексуалістів в ООН є найбільш затятими захисниками «сексуальних прав» дітей. Особливої уваги заслуговують Нідерланди – країна, яка надала гомосексуалістам найбільше прав і в якій функціонує партія педофілів (що отримала дозвіл на свою діяльність в силу демократичних свобод) і навіть виходить в світ кілька педофільських видань. У цій країні найпотужнішу кампанію за визнання «сексуальних прав» дітей проводили саме гомосексуальні угруповання – Асоціація за інтеграцію гомосексуалізму та Асоціація в боротьбі з гомофобією (SOS Homophobie), які домоглися найнижчого віку сексуальної згоди – 12 років. Тут дітей можуть гвалтувати законним чином, тому що закон дозволяє зносини між дорослими і дітьми, якщо їх батьки на це згодні.

Ось що говорить представник гомосексуалістів з SOS Homophobie: «Педофілію слід вважати чимось нормальним для гомосексуалістів, а вік сексуальної згоди має бути скасований. Визнання подібності між гомосексуалізмом і педофілією надало дорослим гомосексуалістам можливість стати більш чутливими до еротичних бажань більше юних членів тієї ж статі, розширивши таким чином гомосексуальну ідентичність».

Як бачимо, всі дані свідчать про те, що, підтримуючи зниження віку, в якому діти можуть піддаватися сексуальному насильству законним чином, рух гомосексуалістів підтримує саме педофілію!

Дослідження показують, що хлопчики, що піддавалися сексуальним домаганням з боку гомосексуалістів в дитинстві, мають найвищі шанси стати в свою чергу гомосексуалістами, – і дійсно, більшість тих, хто здійснює сексуальні зазіхання на дітей, самі піддавалися таким зазіханням в дитинстві.

Гомосексуалізм і педофілія: таємна історія

Той факт, що педофілія є важливою компонентою руху за права гомосексуалістів, підтверджує присутність у його рядах Асоціації американських педофілів (NAMBLA) вже з самого початку його існування. Таким чином, «Платформа прав гомосексуалістів», прийнята в 1972 році Національною (американською) коаліцією гомосексуальних організацій, передбачала в якості мети скасування всіх законів, що встановлюють вік сексуальної згоди, а там, де це ще неможливо, зниження цього віку.

Девід Торстад, представник руху за права гомосексуалістів, і одночасно NAMBLA, чітко визначив тоді цілі цього руху: «Кінцевою метою руху за лібералізацію гомосексуалізму є досягнення сексуальної свободи для всіх: не тільки рівні права для гомосексуалістів і лесбіянок, але також і свобода сексуального самовираження для молоді та дітей».

NAMBLA завжди була представлена на гомосексуальних маршах в Сполучених Штатах. Ця асоціація була також активним членом Міжнародної асоціації лесбіянок і гомосексуалістів (ILGA) – неурядової організації, визнаної ООН в якості представника гомосексуальних спільнот усього світу. В 1995 році ООН під міжнародним тиском була змушена виключити ILGA зі своїх лав саме тому, що та не захотіла відмовитися від педофільських угруповань. Одним з головних напрямів діяльності Міжнародної асоціації лесбіянок і гомосексуалістів було і залишається пропаганда «прав кожного індивіда, незалежно від віку, визначати і розвивати власну сексуальність». Таким чином, головна організація гомосексуалістів усього світу підтримує педофілію!

Більше того, видання гомосексуалістів в Сполучених Штатах рясніють, серед усього іншого, статтями на підтримку педофілії як форми вираження «любові» між дорослими і малолітніми. А головні газети і журнали руху гомосексуалістів США – «Advocate», «Edge», «Metroline», «The Guide» і «The San Francisco Sentinel» – опублікували незліченну кількість статей, що підтримують асоціацію педофілів NAMBLA і сексуальне насильство над дітьми. «Журнал гомосексуалізму» («Journal of Homosexuality»), головне академічне видання гомосексуалістів США, випустив подвійний номер під назвою «Чоловіча міжвікова близькість», в статтях якого стверджується, що батькам варто було б сприймати педофіла, який «любить» їх дитину (хлопчика), «не як суперника або конкурента, не як викрадача їх власності, а як партнера по вихованню, якого слід приймати в своєму домі».

У 1995 року «Guide», американський журнал руху гомосексуалістів, помістив на своїх сторінках наступну тираду: «Ми можемо пишатися тим, що рух гомосексуалістів прийняв до своїх лав деяких з тих, хто мав сміливість голосно заявити: діти природним чином сексуальні і заслуговують право висловлювати свою сексуальність, з ким би вони не побажали це робити. Ми повинні гордо заявляти, що секс – це добре, в тому числі дитячий секс … Ми повинні робити це заради дітей!».

У той же час наукові дослідження лише підтверджують цю схожість між гомосексуалізмом і педофілією. Статистика показує, що частка гомосексуалістів-педофілів, які домагаються хлопчиків, є набагато більшою, ніж частка педофілів, що мають пристрасть до протилежної статі.

У світлі цих даних той факт, що пропаганда гомосексуалізму все ширше виявляється представленою в школах, і що в деяких країнах гомосексуалісти отримали право усиновляти дітей, повинен би особливо тривожити, зважаючи на зростання загрози посягання на дітей з боку гомосексуалістів. Причому під прикриттям закону! Адже таким чином фактично легалізується педофілія, а діти, залишившись без найменшої підтримки закону, стають легкою здобиччю торговців живим товаром у всьому світі. І вже зараз з’являється все більше свідчень того, що члени деяких гомосексуальних асоціацій, визнаних законом, здійснюють сексуальні зазіхання на дітей.

Наукові дослідження показують: гомосексуалізм не вроджений, як це намагається вселити брехлива гомосексуальна пропаганда, а є проявом важких психофізичних і поведінкових проблем.

Сучасне суспільство лицемірить, приймаючи без числа закони про захист дітей від батьківських покарань, від фізичних покарань і так далі, підступно проштовхуючи «сексуальне звільнення» і «сексуальні права дітей» і узаконюючи де-факто педофілію.

Ті, хто верховодить цим беззаконням, вже заявили, що педофілія стане наступною метою в їх плані, – плані руйнування людини як істоти, створеної на образ і подобу Божу. Хіба віддалення дітей від батьків не здатне сприяти перетворенню дітей в легку здобич для педофілів, готових зробити їх нещасними на все життя? А при розробці заходів захисту дітей хіба не варто було б, перш за все, подумати про захист, що міцно оберігає наших дітей – сімейне вогнище, що горить вогнем з’єднання в любові подружжя – чоловіка і жінки?(с) 
Петру Молодець«Familia Ortodox» 26.06.2012(перекладено з румунської)

(Про примусову сексуальну освіту дітей у Німеччині й катастрофічні наслідки навчення дітей мастурбації в дитячих садках – розмова з соціологом Габріеле Кубі.) :
"...німецькі програми і законодавство не зі стелі взяті. Вони базуються на провідних програмах світу. Ви не читали «Стандарти сексуального виховання у Європі», підготовлені ВООЗ? Наприклад, для вікової межі від 0 до 4 років ця освіта, згідно з ВООЗ, має зосереджуватися довкола питання «Що дає приємність? Моє тіло належить мені». Від 4 до 6 років головною стає тема «Мастурбація в ранньому дитинстві. Одностатеві стосунки. Різні концепції сім’ї. Розмова на сексуальні теми». Діти до 9 року життя мають уже знати все про самостимуляцію, стосунки і контрацепцію. До 15 року життя діти вже знають, що таке гендерна політика і біологічна стать. В їхню свідомість уже вписано, що захист від зараження вірусом СНІД і хворобою ВІЛ – це використання презервативів і заняття анальним сексом, а також мастурбація. Як бачите, у програмі ВООЗ немає жодного пункту про родину! Зате там є список організацій, які у Європі та США провадять «сексуальну освіту» і її моніторинг. А організації, чиїм обов’язком нібито є захист прав дитини, кажуть: «Дитина має право на сексуальне заспокоєння. Ми не можемо обмежувати ці потреби».