missov - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3035919/ Добавлен: 2010-04-27 19:40:43

Вот значит как...

2013-02-17 14:28:00 (читать в оригинале)

---

все відносне....

2013-02-17 14:26:00 (читать в оригинале)

подумай, кого картоплі лишаєш? вчителів..лікарів...шахтарів...

---

Закони неба

2013-02-17 14:19:00 (читать в оригинале)

Поезія звісно не моя. Але своїм таланом ця людина, більшість її знає як "Світанок", робить багато для перемоги українства в Україні. Тож воздаймо хвалу тим, хто не покладаючи рук, здоров"я, достатку працює на Україну. Звільнення її з під влади окупантів із партії рецидивістів і брехунів є святою справою для кожного українця сущого в Україні. Звільнення Вітчизни з під окупаційної влади не тільки наше природне право це і наш святий обов"язок!!!

"ЗАКОНИ НЕБА"

По небу тихо пливли хмари,
Покрашені осіннім квітом,
Все тануло в багряних чарах
І відпливало тепле літо.

Туманом ранки покривались,
Прийшли із мрякою дощі
І літа наче й не бувало,
І стають багряними кущі.

Стрижі вже в небі не літають,
Від сонця скоротилась тінь,
І дні, як віск нагрітий, тануть,
Й запахла листя терпка тлінь.

Не встигнеш навіть оглянутись,
Як уже й осені нема.
Закрутять в вихорі сніжинки,
В вікно постукає зима.

По небу тихо пливли хмари,
Ставали іншими думки.
Ось вже й сніжинки притулились
Вам до гарячої щоки.

І сумувати нам не треба,
Що нас турбують знов думки,
То діють знов закони неба,
Що нам скорочують роки.

1965

---

Искусство требует жертв...

2013-02-17 14:18:00 (читать в оригинале)



Ну что можно ответить девушке, которая сжимает в руке твои яйца, и нежно спрашивает: "Ты меня любишь"?

---

Думки старенького пралісу

2013-02-17 14:15:00 (читать в оригинале)



Старенький, наче лунь, дідусь праліс
Укрився пледом із туману.
О, скільки від людей зазнав він сліз,
І горя, і біди, й обману...

"Де ж подівалися гірські стежки,
Повиті сонцем, споришами?
Чому сумні замулені струмки,
Грунти покрились кураями?

Чому вода у річечці гнила,
Ріка усохла і змаліла?
Чом риба у агонії вмира,
Дерева в лісі поріділи?

Чому людині зовсім не болить
Те, що природа поступово гине?
Рубає гілку, на якій сидить,
Немудра в забутті людина..."

Так думав ліс, старий премудрий ліс.
Ех, якби молодість вернулась...
Щоб більше не було біди і сліз,
Щоби людина врешті схаменулась.